ПОВРЯЖАТИ, ЖА́Ю, ЄШ,
Повряжати, жа́ю, єш, гл. Нарядить (многихъ). Там стоять коні да посідлані і парубочки повряжані. Чуб. III. 115.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 227.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОВРЯЖАТИСЯ, ЖАЄМОСЯ, ЄТЕСЯ, →← ПОВРУЧАТИ, ЧА́Ю, ЄШ,